Хтось святкує Новий рік,
Як вкриває землю сніг...
Але в Бога є дива!
Свято: Року Голова
У осінній добрий час
Йде з дарунками до нас!
Дуже любить Бог усіх —
Хай солодким буде рік!
Дивне свято — Йом Труа,
Бо сурмить з небес труба!
Кожний день — то Божий дар,
Хай сурмить в серцях шофар!
Друже, часу не марнуй,
Перед Богом поміркуй,
Як ти вірив, як ти жив,
Що для Господа робив.
Бо як пройде десять день:
Йом кі Пур — то Судний День...
І єдине запитання:
Чи є в серці покаяння?
Любиш ти свої дороги,
Чи вузькі стежки — до Бога?
Бог не хоче засудити,
А помилувать, простити,
В Книгу вічного Життя
Записать твоє ім’я!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Про ежика, который сочинял стихи - Тихонова Марина КЛЮЧ: «Кто хочет иметь друзей, тот и сам должен быть дружелюбным» (Пр.18:24).
ПОДУМАЙ: Есть ли у тебя настоящие друзья? Что ты можешь сделать, чтобы друзей у тебя было больше?
МОЛИТВА: Дорогой Господь, помоги мне быть дружелюбным и найти верных друзей. Научи меня ценить друзей не за то, что они могут мне дать, а за то, что они у меня есть.
Поэзия : Логово - Сотниченко Андрей Здесь необходимо пояснение.Стихи написаны в пору лихих 90-х.я тогда работал в кабаке музыкантом(именно в кабаке,слово "ресторан" будет неуместно),кормил семью,понятное дело.Что там творилось,словами не описать,но те,кто помнит то время,поймут,о чем я.Сейчас,"оглядываясь"назад,понимаю,что Господь пронес меня сквозь этот огненный смерч,своих сил никаких бы не хватило.Понимал,конечно,это и тогда,но сейчас можно спокойно осмыслить все,а тогда...
