Піду сьогодні іншою дорогою,
Одягну корону,даровану Небом -
Бог хоче бачити нас коронованими
Не вінцями терновими -
Чистого золота діадемами.
Аби сонце зимове,
Обпікаючись об завитки рококо,
Освітлювало дорогу перехожим,
Які ходять з потупленим поглядом,
Боячись підняти очі від землі.
Сьогодні піду іншою дорогою.
І, виходячи зі світлої квартири,
НЕ забуду прихопити
Подаровану Небом корону.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
