- Алло! Говорите.
-Привет. Это я.
-Ой, как давно тебя не слышала.
-Как вы там? Как церковь?
- Ты слышала? Шувалова умерла.
-Да, я была в ужасе. Говорят, у нее тромб оторвался. Умерла на глазах своего старшего сына. У нее еще трехлетняя дочка осталась.
-Ты помнишь, как она в библейской школе проповедовала о праведности. Одна из самых интересных тем была.
-Да, когда она учила, то трудно было что-то не усвоить. С такой любовью она говорила, без лишнего выпендрежа, кстати в отличии от некоторых.
-Жаль ее. Приколистка была. Мне нравилось ее чувство юмора.
- Последнее время она в церковь не ходила, проблемы какие-то, да и в церкви много лет уже не проповедовала, почему-то не давали.
-А как остальные? Как там Ритка поживает, первая мисс церкви.
-Ничего, только ходит с грустными глазами. У нее тоже какие-то проблемы.
- Я когда вспоминаю, какие она молитвы вела, у меня мурашки по спине бегают. А в прошлом году я в церковь зашла на молитву, какой-то парень был, так я чуть не уснула, да и вокруг половина дремали. Ты Ритке привет передавай, пусть держится.
-Приходи в воскресенье.
-Не обещаю. А как там Ленка, Андрей, помнишь, администраторы были? Перед ними все двери открывались.
-Перед такими попробуй не открой. Красивые, высокие, всегда с иголочки одетые, языки подвешены. В Москве они давно личную жизнь устраивают.
-А кто-то остался, с кем вместе начинали? Хорошее было время, интересное, боевое.
-Почти никто. Нет, некоторые иногда в церковь приходят. Лешка Воскресенский все в церкви, как Дон Кихот с ветряными мельницами сражается.
-А Макс как? Я про него давно ничего не слышала.
-Да, я тоже. В России где-то живет. Юридический институт закончил. Теперь, наверное, на этой ниве карьеру себе делает.
-Я когда в церковь пришла, смотрела на них всех как на духовных гигантов. Старалась каждое слово ловить. Научилась у них многому. Хотелось бы всех увидеть. Ведь они все призвание имели, невооруженным взглядом видно было. Сильные, смелые, помазанные!
-Ну, так ты придешь в воскресенье?
-Честно не хочется. Я когда прихожу, ничего не цепляет. Птичка-говорун все скачет?
-Скачет, ну, по-моему, его даже Денис не воспринимает.
-Вижу нынешних лидеров, слышу их - плакать хочется.
-Может это просто ностальгия по молодости.
-Возможно. А ведь мы все победителями были, собирались эту землю для Иисуса брать.
-Может еще возьмем?
- Сомневаюсь.
- Ну, ты не преувеличивай. Не так уж все плохо. И служители нормальные.
-Может быть… Ну, ты пастору привет передавай. Если он меня еще помнит…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Долина Сарон 3 - Геворг Минасян Братья и Сёстры,пожалуйста дайте название "конструкции", что я написал. Вроде не притчи, не стихи,и не понятно что...Сам я называю это просто мысли вслух. Всем спасибо! Храни вас,и вас окружающих ГОСПОДЬ БОГ!
Древнейшая феерия - Николай Погребняк Предлагаю совершить путешествие во времени и посмотреть удивительную древнюю пьесу, которая знакома многим Иудеям и Христианам, и в то же время... совершенно незнакома.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
